ДККБ “Луч” розробляє зенітний ракетний комплекс, який вкрай необхідний Україні через вичерпання ресурсу експлуатації наявних засобів протиповітряної оборони вже на рівні 2030 року.
Як заявив Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ “Луч” Олег Коростельов, вітчизне підприємство вже має напрацювання у межах 40-50% та, за умови належного фінансування, готове створити вітчизняний ЗРК за 2,5 роки.
І цей український зенітний ракетний комплекс набирає чітких контурів. Defense Express поспілкувався зі Станіславом Зав’яловим, директором “Радіонікс” – приватної компанії, що входить до об’єднання “Ліга оборонних підприємств”, яка розробляє та серійно виготовляє головки самонаведення та іншу бортову радіоелектронну апаратуру для ракет.
Зокрема саме ГСН від “Радіонікс” відповідає за наведення крилатої ракети Р-360 комплексу “Нептун”. А для ракет “повітря-повітря” Р-27, які стоять на озброєнні Повітряних сил України та успішно експортуються, розроблені активні, пасивні та теплові головки самонаведення.
Як повідомив Станіслав Зав’ялов, у “Радіонікс” зараз вже розроблена серія активних головок самонаведення для нових перспективних ракет від ДККБ “Луч”.
“Радіонікс” вже розробила декілька видів активних головок самонаведення для ракет типу “повітря-повітря”. Мова йде про головку X-діапазону, яка призначена для глибокої модернізації ракети Р-27, а також про розробку серій активних головок у калібрі 200 мм для нової перспективної ракети від ДККБ “Луч”, які працюють у міліметровому діапазоні хвиль.
Окрім того, ми також розробляємо головку самонаведення для зенітного ракетного комплексу середньої та великої дальності. Це головки – під діаметр 300-350 мм та 420 мм”, – повідомив Станіслав Зав’ялов.
Також підприємство створило новий радіопідривач “Стриж-РМ”, який може не тільки використовуватись у Р-27, але і в інших ракетах, включно з тими, які зараз розробляються у ДККБ “Луч”.
Слід додати, що у “портфелі” “Радіонікс” є пасивна головка самонаведення “Топаз”, яка призначена для наведення на випромінюючи радіолокаційні станції противника. Вона виконується у декількох варіантах – широкосмуговому, від 2 до 18 Ггц, або у “бюджетних” версіях з завуженим каналом: 4-8, 8-12 або 12-18 Ггц.
Проте крім цих нових головок самонаведення “Радіонікс” вже створив іншу ГСН, яка може використовуватись у ракетах “повітря-повітря” та цілком логічно – у ракетах “земля-повітря”.
“Остання наша розробка – теплова головка самонаведення ГСН-203Т, яка призначена для глибокої модернізації Р-27. Вона може зафіксувати тепловий слід такого винищувача як Су-27 у задній напівсфері на відстані 90 км. Це фактично дальність виявлення оптико-локаційної станції Су-27”, – розповів директор “Радіонікс”, додавши, що компанія зараз працює над модернізацією цієї станції на українських винищувачах.
Варто зазначити, що аналогічні теплові головки самонаведення встановлюються у турецьких ЗРК HISAR-A+ та HİSAR-O+.
акож теплова головка ГСН-203Т може масштабуватися під інші калібри, зокрема, застосовуватись і на ракетах значно меншого діаметра. Як підтвердив Станіслав Зав’ялов це відкриває можливості її використання навіть на протитанкових ракетах.
“Проте питання – чи потрібен цей проект Міноборони України й чи буде готове відомство заплатити за таку головку самонаведення. Останнім часом ми постійно стикаємося з питанням доцільності серійного виробництва в реальних умовах української економіки.
Річ у тому, що в Україні ціни на всі матеріали та комплектуючі мінімум у 1,5-2 раза вищі ніж у Європі. Це обумовлено необхідністю сплати при імпорті ПДВ та митних зборів, а також “накруткою” постачальників у 10-15%”, – зазначив Станіслав Зав’ялов.